Чи застосовуються штрафні санкції за порушення терміну подання звіту про використання коштів отриманих на відрядження до працівника підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, який у відрядженні захворів, але листок непрацездатності відкрив лише в день повернення з відрядження?
Відповідно до п. 10 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 N 59 (далі – Інструкція), з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі. Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку.
За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження (п. 9 розділ II Інструкції).
Водночас, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати (згідно з Інструкцією) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 05.12.12 N 1276 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання" (далі – Порядок 1276), у терміни, встановлені пп. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналів документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).
Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження чи завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
Крім того, п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 N 637 ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, які мають документальне підтвердження.
Тобто йдеться про важливі обставини, що виключають провину особи, перешкоджаючи їй вчасно скласти й подати звіт.
Отже, подання звіту про використання коштів з порушенням термінів дозволяється у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи, що має документальне підтвердження.
При цьому, Кодекс не містить норм застосування штрафних санкцій до працівника підприємства, установи та організації за порушення терміну подання звіту про використання коштів, отриманих на відрядження.
Але згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу оподаткуванню підлягають суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.